Як ми разом

мистецький проєкт покликаний стати поштовхом для створення просторів довіри, безпеки та взаємопідтримки, де кожен і кожна почувається вільно і комфортно у вираженні себе.

11-30 жовтня 2022
1 Подія
Jam Factory Art Center Mekhanichna St./ 5, Lviv

ПРО ПРОЄКТ

Ми запросили сім’ї з дітьми 10-13 років до спільних мистецьких практик, покликаних відновити тепле спілкування в родині, порушене війною. Ми створили безпечний комфортний простір, в якому дорослі та діти у ігровій, мистецькій формах можуть зблизитись, обговорити хвилювання, емоції, дізнатися більше один про одного.

Усі заняття поєднували театральні практики та художні. Кожна зустріч починалась чекіном та колективним рухливим тренінгом від Ніни Хижної, щоб налаштуватись, запустити командну роботу, відчути стан кожного з учасників. Тренінги плавно переходили в театральні вправи: створення індивідуальних, парних, групових етюдів, представлення історій своєї родини, перетворення побутових історій в театральні пластичні сцени. Активності були звернені на те, щоб кожен і кожна спершу окреслили власний стан, проявили себе, а потім звернули увагу на іншого/іншу, їхній внутрішній світ. Запропоновані вправи не торкалися теми війни, але її тінню позначені всі сфери нашого життя, тому контекст війни постійно виникав в історіях дорослих і дітей.

Художні заняття включали різні техніки. На першому занятті учасники і учасниці створювали малюнок ріки або іншої водойми на пончо з тканини, у цих малюнках діти і дорослі відтворювали дорогі їм місця і спогади. Розмальовування пончо було вступною практикою для знайомства учасників, в якій робота відбувалась індивідуально але, відкривала внутрішній світ кожного і кожної всій групі. Основною художньою практикою, якій група присвячувала найбільше часу, була ліногравюра. Таке заняття, що передбачало зосереджену індивідуальну роботу та дарували приємні тактильні відчуття, влучно доповнювало рухливи і розмовні театральні заняття і давало можливість учасникам ознайомитись із нетиповою для них художньою технікою. Впродовж всього проєкту, учасники працювали над спільною ліногравюрою на якій візуалізували колективно написаний вірш:

Кожного люблю
Це місце вже як дім
Стою перед тобою
Стриманий
Розгніваний
Густий
Але
Торкаюся душі
– Можеш любити?
– Роз’єднує час і відстань
– Зіприся на плече
З тим, кого любиш –
В безпеці
Тут
І
Зараз

Впродовж занять учасники проходили багато активностей, що спрямовані на комунікацію і найціннішими моментами ставали неочікуванні відкриття між дітьми і батьками. Як зазначила одна з учасниць на останньому занятті: “Я відкрила для себе багато нового про власного сина”. Особливими були ситуації, коли діти говорили про своїх батьків, наприклад, знімаючи їхні відеопортрети, і було видно наскільки вони уважні до почуттів своїх рідних, як зауважують, що для них важливо і цінно, які риси характеру і поведінки виділяють.

Впродовж проєкту група напрацювала ряд ліногравюр, спільно створений вірш, художньо оформлені тексти про свою родину, колекцію розмальованих пончо, короткі відеороботи, в яких батьки і діти презентують один одного, саморобні книжки-поштівки. В останні дні занять ми зібрали всі створені роботи у виставку.

КОНЦЕПЦІЯ

Війна зруйнувала наш звичний спосіб життя і зв’язки, відтак ми щодня намагаємось усвідомити нові виміри (не)безпеки, зіштовхуючись з інакшим оточенням. Сприятливе середовище спонукає проявлятися нашим світлим сторонам та дає сили рухатись далі. Навіть у найтемніші часи ми здатні створювати такі середовища там, де ми вимушено опинились – в нових умовах і місцях, серед незнайомих людей та процесів. Але також ми потребуємо підтримки та взаємопорозуміння в колі рідних, особливо в колі рідних і особливо в часі війни. І без того прискорена швидкість світу стала шаленою за останні чотири місяці. Кількість життєво важливих справ, які ми тепер робимо, надихає і неймовірно виснажує водночас. Через постійну втому наше спілкування з близькими, які також витрачають зусилля на спротив щоденним тривогам, скорочується до формального і з’являється відчуття наростаючої дистанції. 

Застосовуючи мистецькі практики під час проекту, ми досліджували, які об’єднуючі фактори добре працюють для (тимчасової) спільноти, для членів родини,  які процеси співдії є ефективними, а які слід підсилити, як напрацювання групи можуть стати моделлю для розгортання аналогічного середовища учасниками проекту в нових місцях, або в колі близьких та рідних.

Окрім спільного дослідження, кожен учасник/ця пройшли персональним шляхом кращого розуміння себе, та освоєння тих практик, які їм видаються найприйнятнішими.

МИТЦІ ТА МИСТКИНІ

Ірина Гарець

Українська драматургиня, кураторка, авторка освітніх і театральних проєктів. У своїй роботі цікавиться соціальним театром, психологією, сучасною драмою та літературою.

Ірина має досвід роботи з різними групами людей у вирішенні конфліктів та покращенні комунікації. Останній проєкт Ірини – Документальний театр “Роль жінки у війні”, який став емоційною та психологічною підтримкою для жінок-переселенок. Через мистецтво Ірина пропрацьовує дійсні історії і факти з метою вирішення соціальних проблем.

Ніна Хижна

Ніна – режисерка, перформерка, педагогиня і хореографка. Працювала в українських державних (Київ, Харків) та європейських театрах (Польща, Словаччина, Австрія). Сьогодні співпрацює з незалежними театрами “Театр прекрасних квітів”, “Театр Нафта”, “Варта”.

Ніна працює у сфері фізичного театру, перформансу та документалістики. Також веде лабораторію перформансу, театральних та тілесно-орієнтованих практик. У своїй роботі Ніна використовує мистецтво для створення безпечного простору для діалогу й пропрацювання тем рівності, толерантності й безпеки.

Юрій Кручак & Юлія Костерєва

Митець і мисткиня, окрім художніх і кураторських практик, є засновниками платформи Open Place (Відкритий простір). Місією цієї ініціативи є “створення зв’язків між художнім процесом і різними верствами суспільства”. Їхня робота базується на взаємодії, співтворенні та перетині мистецьких, соціальних і політичних процесів.

У своїх численних проєктах і воркшопах митці часто залучають спільноти для дослідження їх проблем і пошуку їх вирішення.

Ростислав Кузик

Поет, перформер. Співзасновник та учасник поетично-візуального проєкту “Стихійні”, а також літературного роз’єднання “Грань”. У проєкті Ростислав провів воркшопи для створення групою спільного вірша.

MAGIC CARPETS

MagiC Carpets – це міжнародна мистецька платформа, створена у 2017 році для художників/-ць і кураторів/-ок, що розвиваються, яка дає можливість розпочати власну “чарівну подорож”, збираючи локальні історії по цілій Європі і розповідаючи їх в інших країнах мовою мистецтва.

Jam Factory Art Center став учасником платформи “MagiC Carpets” у січні 2020 року.

Більше інформації тут.

Проєкт “MagiC Carpets” співфінансується Програмою Європейського Союзу “Креативна Європа”.

Митці/ мисткині резиденції

Юлія Костерєва
Юлія Костерєва
Юрій Кручак
Юрій Кручак
Ірина Гарець
Ірина Гарець
Ніна Хижна
Ніна Хижна
Ростислав Кузик
Ростислав Кузик

Кураторки проєкту

Божена Пеленська
Божена Пеленська
Анна Гайдай
Анна Гайдай
Люба Ільницька
Люба Ільницька

Проєктна менеджерка

Софія Короткевич
Софія Короткевич

Комунікаційна Менеджерка

Марія Швець
Марія Швець

За підтримки

MagiC Carpets
MagiC Carpets
Проєкт співфінансується Програмою Європейського Союзу “Креативна Європа”
Проєкт співфінансується Програмою Європейського Союзу “Креативна Європа”

Схожі проєкти

UP