Медіакіт

Запрошуємо переглянути цифровий медіакіт про Jam Factory Art Center: тут ви знайдете актуальні пресрелізи, лого та зображення для публікацій.

Контакти для медіа

Леся Дунець, комунікаційна менеджерка Jam Factory Art Center
[email protected]

Про нас

Jam Factory Art Center – інституція сучасного мистецтва, яка осмислює виклики нашого часу і займає критичну позицію щодо глобальних та локальних процесів у суспільстві задля його підсилення та розвитку. Через виставки, театральні, музичні, освітні та спільнотоорієнтовані проєкти, ми залучаємо людей до діалогу та збагачення їхього досвіду і знань.

Дізнатися більше

JAM FACTORY ART CENTER: НОВИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ЦЕНТР У ЛЬВОВІ

Jam Factory Art Center відкрився 18 листопада 2023 року після 8 років ревіталізації простору. Це найбільший у Львові центр сучасного мистецтва, розташований у давній індустріяльній будівлі, де спочатку виробляли алкогольні напої, а пізніше фруктові й овочеві консервації. Тепер тут проводяться виставки, театральні та музичні перформанси, освітні події у спеціяльно відновлених приміщеннях. 

Ідея заснувати у Львові новий культурний центр зародилася у 2015 році, коли філантроп, культурний підприємець та історик доктор Гаральд Біндер вирішив зберегти колишню “Фабрику повидла” заснувавши тут центр сучасного мистецтва. Після глибинних досліджень і підготовки було виділено значне фінансування для подальшого розвитку проєкту.

Простір “Фабрика повидла” розташований у районі Підзамче, на північ від центру Львова у колись успішній індустріяльній околиці. Будівля з характерним парапетом та неоготичним фасадом має статус пам’ятки місцевого значення та була побудована на замовлення єврейського підприємця Йозефа Кроніка в 1872 році. Будівлі служили успішним алкогольним підприємством до Другої світової війни, під час якої родина Кроніків загинула. Після війни завод імпортував вина з Молдови та інших частин СРСР, поки в 1970 році не був перетворений на фабрику з переробки фруктів і овочів. Діяльність фабрики зупинили в 1990-х роках. З 2008 року будівлю використовували на тимчасовій основі для культурних ініціатив, таких як “Тиждень актуального мистецтва,” театральний фестиваль та інші мистецькі та громадські заходи.

Після того як Гаральд Біндер купив простір у 2015 році, австрійське архітектурне бюро Штефана Ріндлера обрали для ревіталізації простору у співпраці з української фірмою AVR Development. До будівельного процесу залучили компанії 7CI Group як генерального підрядника, DELTA Ukraine як управляючу компанію та Balbek Bureau для дизайну інтер’єрів. 

Концептуальною метою ревіталізації було створити мультидисциплінарний артцентр як простір для критичної рефлексії через культуру. Інституції такого типу, які б також слугували точкою зв’язку між Україною та світом, поки що є рідкістю в Україні. Структурна композиція комплексу, що складається з шести окремих просторів, відображає ці амбіції. Згрупований навколо відкритого внутрішнього дворика та розширеної алеї, Jam Factory Art Center працює як безперервний, адаптивний простір для перформативних, виставкових, музичних та дискусійних проєктів. 

Виставка «Коло невимовного» в Jam Factory Art Center

«Фактура 10» та RIBBON International представляють «Коло невимовного», виставку, що відкриється у Львові у просторі Jam Factory Art Center 21 червня 2025.

Виставка «Коло невимовного», яку можна буде побачити у різних локаціях Львова, звертається до розриву як дисфлюентності, «затинання», що відкриває простір для паузи, важливої для показу мистецтва у воєнному контексті. Війна — річ гучна й шумна; вона масштабна, агресивна і невпинно руйнівна. Вона розриває часовий континуум, руйнує наше розуміння причин і наслідків та силоміць захоплює щоденність, підважуючи самі засади існування як такі.

Що є мистецтвом у часи розриву? Чи можливо — і як — знайти прихисток від постійної непередбачуваності війни й створити простір для мистецької рефлексії? Які форми й вирази — поза скорботою, утратою і реквіємом — дозволяють, ухопившись за нестабільність, сформувати сприятливе середовище для творчості, що звучить на повний голос і знаходить відгук? У пошуках відповіді на ці запитання виставка «Коло невимовного» від кураторки Марти Кузьми спирається на творчість народженого в Чернівцях поета Пауля Целана. Після трагедії і травми Другої світової війни він наголошував на тому, що мистецтво має блукати «без-мистецьким, вільним від мистецтва способом», уможливлюючи альтернативні траєкторії життєвого досвіду. Намагаючись визначити, як осмислювати мистецтво після знищення і наруги, Целан адаптував власний підхід до форми, змісту, текстури й звуку, щоб уявити повоєнний твір, співзвучний темряві, яку ми всі визнаємо. Він розробив маніфест для мистецтва, що зосереджувалося на пошуках поетичного простору й мови, які є чимось нематеріальним, «але земним, [це] щось колоподібне, що через обидва полюси повертається до себе», знаходячи зрештою «меридіан». У цьому сенсі затинання являє собою лункий перебіг ритмів і повторень та прокладає новий, незвіданий досі шлях.

«Коло невимовного» охоплює візуальне, аудіальне, перформативне й діалогічне. Проєкт поєднує свідчення, історичні матеріали, архівні документи й безліч дискусій, які окреслюють досвіди життя серед війни та їхнє втілення у виробництві мистецтва. Водночас виставка осмислює і досвіди тих, хто виїхали, експатріювалися чи обрали вигнання, щоб, як зазначає Целан у своїй промові «Меридіан», вести невтомну боротьбу з втратою місця.

«Коло невимовного» є проєктом «Фактури 10», ключової ініціативи RIBBON International, головною кураторкою і художньою директоркою якої виступає Марта Кузьма. Основні локації виставки «Коло невимовного» — Jam Factory Art Center, Дім42 ЛКП «Львівське радіо» та Машинна зала Львівської політехніки.

Митці та мисткині виставки «Коло невимовного»:

Нобуйосі Аракі, Ґреґорі Варшавчик, Франсіско Гойя, Мойра Дейві, Тріша Донеллі, Р. Г. Квейтмен, Фредерік Кіслер, Яна Кононова, Катя Копєйкіна, Анна-Марія Кучеренко, Кларісе Ліспектор, Борис Михайлов, Ноель Нутелс, Яніна Педан, Джулі Полі, Шарлотта Позененске, Валід Раад, Олексій Радинський, Ярослав Солоп, Харун Фарокі, Центр просторових технологій.

Пресреліз

 

Керівництво інституції

Гаральд Біндер – засновник Jam Factory Art Center, доктор філософії (Ph.D.) за фахом історія та економіка Бернського університету (Швейцарія). Основні напрямки наукових інтересів: історія Центрально-Східної Європи ХІХ-ХХ ст., Галичина в період Габсбургів, міська історія, історія ЗМІ та публічної сфери. У 2004 році заснував у Львові незалежний науковий інститут “Центр міської історії”, що організовує виставки на історичну тематику, розробляє наукові проєкти, надає стипендії науковцям. За меценатську діяльність, спрямовану на розвиток історичної науки в Україні, Гаральда нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеня у 2009 році.

Божена Пеленська – програмно-виконавча директорка артцентру Jam Factory Art Center. Відповідає за стратегію розвитку, розробку програм артцентру, менеджмент і розвиток інституції. Розробляла концептуальне створення та програмну діяльність артцентру. Вивчала культурологію, історію мистецтв, філософію і арт-менеджмент. Була учасницею міжнародних програм культурного менеджменту, культурної дипломатії та програм обміну. Захистила диплом з культурології у Львівському й Оттавському університетах. Навчається на програмі для керівників арт інституцій у DeVos Institute of Arts Management, University of Maryland.

Тетяна Федорук – операційно-виконавча директорка Jam Factory Art Center. Відповідає за стратегічну розробку та впровадження бізнес-моделі артцентру, налагодження фінансового й управлінського обліку, операційних процесів, менеджмент команди. Тетяна була фінансовою директоркою Центру міської історії, здійснивши фінансовий супровід близько 100 грантових проєктів. Захистила сертифікат The ACCA Diploma in international Financial Reporting (2021) у ACCA та Financial Accounting Managerial decision making у DePaul University (2022). Завершила навчання на програмі Key Executive MBA в UCU Business School.

Гаральд Біндер

Божена Пеленська

Тетяна Федорук

Наші лого

Постери виставки

Візуалізації простору

Будівля до ревіталізації

Ревіталізаційні роботи

Актуальні фото просторів

UP