Підґрунтя
Українська історія попередніх 3-4 поколінь підсвічує причини зламаних механізмів збереження пам’яті в українських родинах – радянська колективізація та інші економічні, політичні, ідеологічні та етнічні репресії, Голодомор, Друга світова війна та теперішня російська війна в Україні. Як і тоді, люди змушені переїжджати в інші місця проживання, відриваючись від коріння, беручи із собою лише необхідні речі. Найважливіше. Легкі-важкі, наповнені емоціями або функціями речі. Ті, що промовляють тепер з нашого минулого. І батьків. І (пра)бабусь-дідусів. Пощастило, якщо збереглось щось пам’ятне. А втрачене? Де зберігається пам’ять про нього? Щось є в наших спогадах, в рухах, діях. В нашій увазі. І також у наших рідних. Хто пам’ятає в наших родинах? І зрештою, як ми можемо бути носіями сімейної пам’яті?
Про що програма?
Мистецько-спільнотна програма “Хто пам’ятає” має на меті працювати із темою сімейної пам’яті та її збереження всередині родини, способами передачі спогадів від покоління до покоління. Через учасницькі мистецькі та не мистецькі практики всі присутні спробують дати імпульс один одному до дослідження власних родинних історій, їх розповідання та збереження.
Що означає “мистецько-спільнотна програма”?
Це творча взаємодія через мистецькі або змішані практики між мисткинями і митцями та учасниками/цями, які раніше були або не були знайомі. В результаті такої взаємодії всі залучені стають співавторами спільного процесу буття разом, спільної гри, звучання, руху та/або спільного мистецького об’єкту. При цьому є простір для проявлення індивідуального.
Одним із важливих аспектів мистецько-спільнотних програм, які відбуваються у Jam Factory Art Center є увага до добросусідства. Цьогорічна програма знову стане майданчиком для зустрічей мешканок та мешканців Підзамче, Рогатки, Знесіння і довкола, і спільнотворення разом із резидентами-митцями та командою артцентру.
Що було на зустрічах?
Протягом трьох тижнів ми слухали себе та інших, занурюючись у тему сімейної пам’яті. Ми збирали способи ділення родинними історіями, а також знаходити нові. Шукали різні форми для документування нашого досвіду та наповнювали простір приміщення нашою “роботою в процесі”.
- воркшопи з Любимиром Тимківом з виготовлення листівок та зінів
Любомир Тимків запропонував учасникам/цям попрацювати зі збереженням пам’яті між поколіннями родини. Формою і засобом такого збереження було створення поштової відкритки з елементами старих родинних фотографій з сімейних архівів учасників. Виготовленні власноруч відкритки будуть надіслані поштою за адресами родичів учасників, нагадуючи і підтримуючи пам’ять між поколіннями родини.
- воркшоп з мапування та карткова гра з Асею Цісар
Карторгафуючи свій дім — це вправа на пошук власної історії та історії своєї родини на мапах. За допомогою простих питань, пари роздрукованих карт та кольорових фломастерів ми намагалися дослідити історію своєї родини через географію і знайти власне, базоване на родинному минулому місце, яке хочеться назвати домом.
- “Вправи навколо порожнечі” від Ольги Марусин
Відео “Вправи навколо порожнечі” — спільна тілесна практика, у якій учасники/ці через прості рухи по пам’яті відтворювали об’єкти, які втрачено або до яких немає доступу. Це вправи за допомогою яких, учасники могли “розмістити” пам’ять про різні важливі для них артефакти у власному тілі та продемонструвати іншим. Окрім цього учасники попрацювали в текстовій формі з описами цих артефактів.
Учасники та учасниці
Андрій Голдаєв
Юлія Сенишин-Кметь
Іларіон Гринейко
Ірина Юрченко
Наталя Іванова
Тетяна Ковальська
Ярема П’єц
Надія Величко
Олександра Каллерман
Ольга Кісь
Ольга Гладун
Наталія Тодчук
Марія Швець
Наталія Парщик
Світлана Тимків
MagiC Carpets
Програму реалізує Jam Factory Art Center в межах мистецької резиденції Magic Carpets.
MagiC Carpets – це міжнародна мистецька платформа, створена у 2017 році для художників/-ць і кураторів/-ок, що розвиваються, яка дає можливість розпочати власну “чарівну подорож”, збираючи локальні історії по цілій Європі і розповідаючи їх в інших країнах мовою мистецтва.
Jam Factory Art Center став учасником платформи “MagiC Carpets” у січні 2020 року.
Project Events
Митці та мисткині резиденції
Ася Цісар – українська кураторка, письменниця та дослідниця, що спеціалізується на регіоні Центральної та Східної Європи. Здобувши освіту в галузі культурології (Харківська державна академія культури, Україна) та східноєвропейських студій (Варшавський університет, Польща), вона розвиває свою практику на перетині мистецтва, культурології та політичної історії. У роботі використовує методи мистецького дослідження та творчого оповідання, працює з архівами, памʼяттю та аналізом нарацій. З 2014 року курувала проекти візуального мистецтва, пов’язані з чутливими точками в історії та памʼяті локальних спільнот у Україні, Білорусі, Польщі та Німеччині. У 2020-2022 роках співпрацювала з Фундацією Катажини Козири, була кураторкою проекту Secondary Archive – платформи для художниць з Центральної та Східної Європи. З 2022 року працює над номадичним мистецьким дослідженням “Діти літа”, під час якого на два роки перетворила себе на кочівницю, подорожуючи периферіями Східної Європи, щоб зібрати локальні перспективи та складні ідентичності в регіоні, а також у пошуках історій, які розкривають неочевидні зв’язки між культурами та країнами регіону. Зараз живе в Україні і працює над збіркою есеїв, присвячених цим подорожам.
Ольга Марусин – художниця родом з селища Ланчин Івано-Франківської області, з 6 років живе у Львові. ЇЇ міждисциплінарна практика поєднує в собі хореографію, перформанс, відео, роботу з текстом. Головним медіумом художниці є власне тіло, яке часто продовжується у довкіллі. Марусин була учасницею перформативного колективу Абстрактний Палець (ні на що не вказує), співзасновницею та активною резиденткою ініціативи soma.майстерня. Через власне тіло та звички, а також їхню переоцінку, вона намагається усвідомити час, в якому живе, та торкнутися питань минулого і майбутнього. Під час повномасштабної війни художниця почала працювати над проектом “Вправи навколо порожнечі”, матеріалом з якого хоче поділитися з учасниками та учасниками резиденції. Через прості рухи і по пам’яті ми будемо відтворювати об’єкти, які втратили або не маємо до них доступу. Це вправи для того, щоб розмістити пам’ять у власному тілі, трохи її розважити та зробити видимою для інших, зовсім нічим не ризикуючи. Така практика не вимагає жодного попереднього перформативного досвіду.
Любомир Тимків народився у Львові 1975 року. Закінчив Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша, відділення художньої обробки дерева. Закінчив Львівську академію мистецтв; відділення реставрації. Закінчив аспірантуру Львівської академії мистецтв, відділення мистецтвознавства. Практика художника, поета й мистецтвознавця-дослідника українського старовинного сакрального мистецтва знаходить своє місце поза інституційними рамками та, буквально, за межами фізичного середовища: в Інтернет середовищі у вигляді дивних й дотепних блогів/віртуальних виставок та через постійне листування з митцями та немитцями зі всього світу, кожне візуальне послання яких дещо видозмінюються після делікатного та не обов’язкового помітного “втручання” малюнків, написів або аплікацій самого Тимківа. Поєднуються ці два напрямки в третьому дітищі митця – гаражі-галереї просто на подвір’ї власного будинку. Саме там, в серці приватного сектору на околицях Львова Тимків час від часу виставляє листівки, графіку та “зіни” своїх закордонних віз-а-ві, а також, знімає відео для своїх віртуальних проектів. На зустрічах програми “Хто пам’ятає” Любомир планує торкнутися теми приємних спогадів через створення колажів, поштівок, саморобних книжок, а також із застосуванням фотографій, наліпок та штампів.
КОМАНДА АРТЦЕНТРУ
Програмно-виконавча директорка: Божена Пеленська
Операційно-виконавча директорка: Тетяна Федорук
Кураторка програми: Анна Гайдай
Менеджерка програми: Софія Короткевич
Комунікації: Леся Дунець, Юліана Чорна
Фінансовий супровід: Римма Гладка, Наталія Підцерковна
Дизайн: Катя Дрозд
Фото: Іра Середа
Команда
Партнери
