11/08/2021 19:00
Оксана Черкашина розповість про демократизацію театру і театральних виконавських практик, яка відбулась після перформативного повороту в 60-тих роких минулого століття.
Здавалося б, після численних демократичних трансформацій в театрі (перформативність, критичне переосмислення себе, як інституції, відмова від драматизації, авторитарної дисципліни та постановочних рамок, розмиття фігури режисера, численні практики devised theater, заміна естетичного наративу соціальним активізмом, ба більше інтервенція суб‘єтів гри в соціальний простір, практики «прямої» демократії на сцені) в нас не мусить виникати і тіні сумніву щодо дієвості методології.
Вважається, що така демократизація театральних практик, призводить до демократизації присутності суб’єктів у публічному просторі та активної зміни цього простору. А отже, і до емансипації.
Під час лекції, акторка Оксана Черкашина спробує розібратись, чому це не зовсім так. Розповівши про генеалогію цих процесів та свій практичний досвід, вона також спробує дослідити, чи дійсно їхній емансипаторний потенціал є ефективним. Чи взагалі можлива демократія в стінах театру? Коли реально виникають інтенсивні форми емансипації в театрі?
Оксана Черкашина — українська акторка театру та кіно. Найкраща акторка в 2020 році за версією національної премії кінокритиків Кіноколо. Як театральна акторка працює в театрі Powszechny та TR Warszawa в Варшаві.
За підтримки
