Тисячоліття т.зв. «жіноча творчість» була витіснена на маргінес і занонімізована: давньогрецький міф про Арахну, яку Афіна покарала за вищу, ніж у неї майстерність, перетворивши на павучиху, наочно продемонстрував, де місце витонченого рукоділля.
Попри те, що у київському храмі Софії Премудрості Діва Марія зображена прялею з веретеном, в українській культурі все, що пов’язане з текстилем, було і є шанованим, але як прояв прикладного мистецтва. Попри те, що слова «текст» і «текстиль» вказують на спорідненність, сенс історії українських жінок, які творили у певному «розфокусі» суспільної уваги в ХІХ-ХХ столітті, тільки зараз починає переміщатись до центру публічного зацікавлення.
Лекторка Діана Клочко розповість, як знімалось «прокляття міфу», як деякі українські художниці – дружини, дочки, подруги – починають виходити на світло. Ганна Собачко-Шостак, Маргіта Сельська, Генріетта Левицька, Леся Крип’якевич-Цегельська, Людмила Ястреб, Діна Фруміна, Ніна Денисова – усіх їх об’єднує однЕ: період, коли пам’ять про їх новаторство у живописі, станковій і книжковій графіці, килимарстві, колажі була затерта. Мистецтвознавиця продемонструє, як тоталітарна епоха, декларуючи рівність доступу до освіти і публічності, робила художниць майже невидимими.
Діана Клочко – мистецтвознавиця, кураторка виставок, редакторка, перекладачка. Співкураторка виставкового проекту “Проект Енеїда. Візуальна історія легендарної поеми” (2017 р., НХМУ), співзасновниця платформи “Українська візуальна книга” (з Павлом Гудімовим). Серед авторських проєктів – альбоми про творчість Йогана Пінзеля, Владислава Городецького, Ольги Рапай, Сергія Параджанова, дерев’яну архітектуру Японії та України, путівники і серії перекладів.
Бібліографія:
- “Битий шлях, або Україна, якою ми її любимо” (альбом-путівник, “Дуліби”, 2005)
- “65 українських шедеврів. Визнані й неявні” (ArtHuss, 2019)
- “Сховане мистецтво” (ArtHuss, 2023)
- “Автопортрети тринадцяти українок” (Komubook, 2023)
Вхід на лекцію вільний