Аудіопрогулянку “Слідами спогадів Підзамча” органічно доповнили об’єкти Терези Барабаш, інстальовані у просторі для мистецьких резиденцій AIR Space. Ці об’єкти є не так «художніми виробами», як артефактами, частиною життя, що майже не зазнає «художньої» обробки. Вони також слугують поштовхом для спогаду і по-різному виявляють, як взаємодіють пам’ять, розум та уява.
Виставка складалась з двох інсталяцій львівської мисткині Терези Барабаш, аудіозписів Сари Ренар, мапи індустріальних об’єктів та розроблених ароматів 6 важливих локацій індустріального Підзамча.
Галерея
Інсталяція 1
Умовна хмара створена зі зшитих між собою текстів, ментальних мап, світлин, документів. Папери із цією візуальною інформацією ламані, в зламах утворюються згини, потовщення, своєрідні збої (збої інформації).
В контексті розмов та інтерв’ю з мешканцями Підзамча стає зрозуміло, що сприйняття місця, подій і часу є дуже відносним й, в залежності від оповідача, образ щоразу набуває певних суб’єктивних окреслень. Тож людська пам’ять не має твердої форми, вона є варіативною, а її структура радше нагадує хмари – ці мінливі, текучі і нестабільні кліматичні явища утворюються в різних погодних умовах та змінюються в залежності від пори року, температури, географії тощо. Десь так само й людська пам’ять залежить від часу, умов й особистісного трансформування та інтерпретації.
Ця хмара символізує накопичення, зберігання, відтворення та втрачання пам’яті.
Тереза Барабаш
Інсталяція 1 Терези Барабаш
Інсталяція 2
Зазвичай розповіді людей про минуле мають ностальгійний характер, часто можна почути, що в часи їхньої молодості було краще. Чим старшою стає людина, тим більше романтизованими стають спогади. Можна уявити роботу людей на заводах та фабриках й освітлення, яке було тоді – десятки чи сотні ламп денного світла. Чи є в мене сентимент до цих ламп? Мабуть, ні. Бо вони хоч і створювали світло, але поряд з тим мали нестерпний шум, до того, зазвичай, це світло було нерівномірним і мерехтливим. Не зважаючи, що зараз ми маємо більше можливостей, нові технології дозволяють покращувати умови життя та праці, люди все ж згадують минулий час, минулу роботу під світлом мерехтливих ламп…
В даному випадку ці лампи є ностальгічним символом некомфортного радянського буття. Інсталяція дає змогу глядачу потрапити в замкнуте середовище світла, середовище, в якому тривале перебування неможливе. Шум, звуковий та світловий дисонанс створюють дискомфорт, який тисне, гнітить та відштовхує.
Тереза Барабаш
Інсталяція 2 Терези Барабаш
MagiC Carpets
MagiC Carpets – це міжнародна мистецька платформа, створена у 2017 році для художників/-ць і кураторів/-ок, що розвиваються, яка дає можливість розпочати власну “чарівну подорож”, збираючи локальні історії по цілій Європі і розповідаючи їх в інших країнах мовою мистецтва.
Jam Factory Art Center став учасником платформи “MagiC Carpets” у січні 2020 року.
Більше інформації тут
Проєкт “MagiC Carpets” співфінансується Програмою Європейського Союзу “Креативна Європа”.
Мисткині
