ПРО ВИСТАВКУ
«Дивлячись у розриви» — виставковий цикл, що дивиться на історію та сучасність українського мистецтва як на орнамент розривів, втрат і відсутностей, у якому те, що є, — це лише рамки для того, чого немає.
Цикл складається з окремих розділів, попередньо представлених у Voloshyn Gallery в Києві (2024), просторах Артсвіту та DCCC у Дніпрі (2025), галереї ART FRONT у Токіо (Японія, 2026), а також ландшафтних виставок у Соколовсько (Польща), Берліні (Німеччина) та на острові Тешіма в Японії. Метою циклу є розмова про проходження осмисленого шляху, який складається переважно з перешкод, та побудову звʼязної оповіді, що обривається знов і знов.
Головним мотивом львівської частини проєкту у просторі Jam Factory Art Center є тема самотності та стосунків між «я» і «ми», які формує досвід війни.
«Історія українського мистецтва — це розірвана історія і, водночас, історія розривів. Перервані оповіді, знищені твори, репресовані автор(к)и, гучне мовчання, переписування минулого згідно зі щоразу новою панівною ідеологією, трагедії конформізму та віртуозність самовиправдання, ламання себе через коліно, перевзування у повітрі, зміна імені на півдорозі, розщеплення особистості. Або мученицьке самоспалення із подальшим перетворенням попелу на бронзу. А бронза, як відомо, щоразу краде у попелу його сенс. Чи можливо вештатись ландшафтом катастрофи? Чи є фланери на кривавих землях? Відповідь цієї виставки ствердна», — каже куратор виставки Нікіта Кадан.
Куратор ділиться, що робота над четвертою виставкою розпочалася із роздумів про долю категорій «ми» та «я» у час війни. Самообмеження та обмеження ззовні, самоцензура, взаємонагляд — від цих тем йдуть тріщини, навколо них рветься суспільна тканина. Під час роботи над виставкою поступово викристалізувалася тема самотності у світі, у якому сформувалася нова нормальність, суцільно просякнута війною. А ці роздуми наштовхнули на цілу низку самотностей: від самотності у постійно переписуваній історії — до самотності всередині суспільної угоди, яку безупинно зраджують. А також самотності поміж історією мистецтва й істерикою мистецького життя. І, повертаючись до початку, — про «нас», про той нерозчинний залишок єдності, без якого усе буде втрачене.
Художниці/ки
Андрій Бойко, Андрій Бояров, Андрій Сагайдаковський, Антон Саєнко, Аттіла Гажлінскі, Богдан Сокур, Богдана Косміна, Василь Ткаченко, Весела Найденова, Владислав Плісецький, Володимир Воротньов, Галина Жегульська, Давид Чичкан, Дана Кавеліна, Жанна Кадирова, Зоряна Козак, Ілля Тодуркін, Катерина Єрмолаєва, Катя Копєйкіна, Ксенія Гнилицька, Майя Ніколаєва, Маргарита Половінко, Марія Примаченко, Марта Сирко, Мирослав Ягода, Михайло Палінчак, Нікіта Кадан, Олег Голосій, Олег Перковський, Олександр Гнилицький, Оля Єрємєєва, Павло Бедзір, Павло Ковач, Павло Маков, Саша Долгий, Севіля Наріман-Кизи, Сергій Ануфрієв, Станіслав Туріна, Федір Тетянич, Юрій Болса, Юрій Іздрик, Юрій Лейдерман, Ярема Малащук та Роман Хімей, Ярослав Футимський.
Архітекторка проєкту: Богдана Косміна
ГРАФІК РОБОТИ ТА ВАРТІСТЬ КВИТКІВ
Відкриття: 21 лютого 2026 о 19:00. Вхід вільний
Графік роботи виставки:
21 лютого 2026 – 17 травня 2026
Графік роботи: ПН – вихідний, ВТ-ПТ 12:00-20:00, СБ-НД 11:00-20:00
*під час відкриття графік роботи буде відрізнятися, деталі невдовзі на сайті та в соцмережах Jam Factory Art Center
Квитки можна придбати на рецепції артцентру. Щовівторка вхід безкоштовний для усіх відвідувачів та відвідувачок.
Вартість повного квитка: 200 грн
Пільговий: 100 грн для школярів/-ок, студентів/-ок, ВПО, людей пенсійного віку
Безкоштовно: для дітей до 7 років, людей з інвалідністю, ветеранів/-ок, військовослужбовців/-иць, студентів/-ок Академій Мистецтв, коледжу ім. Трушa та львівських кафедр культурології.
Виставка працює під час відключень світла.
ПРО КУРАТОРА
Нікіта Кадан — художник, куратор, працює з живописом, графікою та інсталяцією, часто співпрацює на міждисциплінарному рівні з архітекторами, соціологами та активістами-правозахисниками. Є членом мистецької групи Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір) та одним із засновників кураторсько-активістського колективу Худрада. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року, один із найвпливовіших митців у світі сучасного мистецтва за версією британського видання ArtReview 2025.