ПРО ПРОЄКТ
Документ без назви — театральний проєкт, у якому митці й мисткині формують висловлювання про російську агресію проти України, актуальний стан суспільства і візії майбутнього. Ми прагнемо, щоб українки й українці мали найвагоміше слово в дискурсі цієї війни, а мистецтво є важливим інструментом описування дійсності. Митці й мисткині своїми роботами вже фіксують історію, шукають актуальний словник для вираження того, що ми переживаємо та розповідають про події світові.
ВІСІМ КОРОТКИХ КОМПОЗИЦІЙ ПРО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ ДЛЯ ЗАХІДНОЇ АУДИТОРІЇ
Текстова мапа української реальності після 24 лютого 2022 року. Пісні в очікуванні музики описують буденність війни, розбиваючи цю буденність на окремі складові-композиції, що розповідають про: сміливість та її відтінки — у рішенні тікати від війни та захищати від неї; роздуми про двадцяте сторіччя, поради тих хто його пережив; 5 ранку як улюблений час росіян випускати ракети на українській землі; рутину щоденної переклички в меседжерах; фотофіксацію реальності в пам’яті смартфонів, оскільки скоро реальності може не стати; військовий сторітеллінг у тіктоці; визначення часу під час ракетного удару; мрії про життя після (війни).
Авторка — Анастасія Косодій
Режисер — Ігор Білиць
РИБНИЙ ШЛЯХ
Антиутопія з елементами роуд-муві на тлі повоєнної кризи. Головна героїня Емма створює гербарій, де колекціонує зниклі види рослин і раптом помічає, що сухе листя і стеблини, як і її тіло починають фотосинтезувати. Їй потрібно знайти і вберегти копії насіння зерен, які закопані в спаленому саду біля її знищеного дому. Це може врятувати людей від ще більшого голоду. Для головної героїні та інших персонажів ця подорож може стати сплетінням непроговорених пострадянських історичних травм, а також пошуку ідентичності в постколоніальній і посткапіталістичній реальності. Однак єдине, що може залишитись на планеті — це подекуди відновлені цикли природи в мандрівному європейському континенті.
Авторка — Ольга Мацюпа
Режисерка — Світлана Ілюк
Авторка афіші — Андріана Чуніс
КОМАНДА ПРОЄКТУ
