Гаральд Біндер

Гаральд Біндер

Засновник

Три важливі активи втілюють стійку культурну організацію:
ІДЕЯ (бачення) – ЛЮДИ (людський капітал) – ПРОСТІР (фізичне середовище).
Разом вони створюють його унікальну ідентичність.

Простір Jam Factory Art Center формувався протягом більш ніж 150-річної історії.
Головна будівля пережила дві світові війни, півдюжини змін режиму та різноманітні призначення. Повага до цієї спадщини є одним із провідних принципів у архітектурному підході до проєкту.

Колишня фабрика “Йозеф Кронік і Син” (витяг з карти 1936 року) Загальна структура Jam Factory Art Center за планом (2020)

Складова структура колишньої лікеро-горілчаної фабрики «Йозеф Кронік і син» зберігається, а різноманітні елементи пристосовані до потреб мистецького центру. Неоготична вежа, побудована приблизно в 1910 році, ймовірно, служила приватним житловим цілям, і тепер у ній розміщуватимуться зони відпочинку, невелика виставка та магазин. Колишні виробничі та розподільні приміщення будуть перетворені на зони, присвячені мистецтву (виставки, театр, музика), адмініструванню та споживанню (кафе-ресторан).

Питання консервації на противагу втручанню було ключовим при розгляді історичного комплексу та архітектурної спадщини загалом. Деякі учасники конкурсу 2015 р. * віддали перевагу рішучій архітектурній заяві як засобу вираження функціональної трансформації історичного комплексу. Серед них був проєкт-переможець, поданий Ательє Штефана Ріндлера (Відень): згідно з цією пропозицією, ліва частина будівлі добудована ще до Першої світової війни, мала бути зруйнована та замінена сучасним конструктивним елементом.

Після тривалих обговорень ми остаточно відмовились від ідеї такого втручання. Рішення зберегти зовнішній вигляд будівлі врахувало той факт, що вражаючий і злегка загадковий комплекс, який виходить на вулицю Богдана Хмельницького (колишня Жовківська), поколіннями був візуальним орієнтиром для околиць, привабливим об’єктом для перехожих , творчим простором для активістів та популярною темою для фотографів.

Таким чином, ухвалюючи рішення на користь збереження пам’ятки, перевага віддається підходу до спадщини, який спирається не лише на думку державних органів чи професійних експертів, але враховує точку зору спільноти зацікавлених сторін **

Тим не менш, нещодавно додані архітектурні елементи, серед яких «чорний куб» (театральна сцена), дадуть чітке візуальне твердження, що колишня фабрика отримала нову ідентичність як трансформований простір, що вміщує сучасну культуру.

* Учасниками були: Baumhauer Architekten (Берлін), Drozdov & Partners (Харків), Stephan Rindler Atelier (Відень), Urban Curators (Київ), Zelemin (Львів)

** Щодо концепції “спільноти спадщини” див. також: Ірина Склокіна Фабрика Повидла (звіт з дослідження міжнародного проєкту OpenHeritage). Львів, 2019 (незабаром на сайті: www.openheritage.eu)

Поточний архітектурний проєкт

Поточний архітектурний проєкт Jam Factory Art Center

Поточний архітектурний проєкт Jam Factory Art Center

Поточний архітектурний проєкт Jam Factory Art Center

Поточний архітектурний проєкт Jam Factory Art Center

Поточний архітектурний проєкт Jam Factory Art Center

Конкурс ревіталізації

Наприкінці 2015-го року було провено закритий архітектурний конкурс на розробку проєкту фабрики. До участі було запрошено 5 архітектурних бюро зі Львова (Зелемінь), Києва (Urban curators), Харкова (Дроздов і партнери), Берліна (Baumhauer Architects) і Відня (Atelier Stefan Rindler). Австрійська компанія Atelier Stefan Rindler запропонувала найоптимальніші підходи до роботи над проєктом, тому здобула перемогу у конкурсі. Проєкт розроблявся у співпраці із Гербертом Пастерком – технічним директором Фабрики. Після затвердження переможця, команда Фабрики зайнялась пошуком локального партнера. Ним стала львівська компанія AVR Development, що адаптувала проєкт під українські державні будівельні норми. AVR разом із компанією Delta Ukraine також займається подачею документації робочого та погоджувального характеру, оскільки усі роботи, як будівельні, так і реставраційні, потребують відповідних дозволів. Проєктні рішення були прийняті консультативною радою при Управлінні охорони історичного середовища Львова. 29 грудня 2018 року Львівська міська рада погодила реконструкцію Фабрики повидла.

Нижче представлені концепції кожної фірми-учасника тендера та фото запропонованих ними візуалізацій.

Дроздов і партнери

Зі слів команди: «Ця пропозиція передбачає стратегію не тільки для ділянки колишньої Фабрики повидла, а й для всієї околиці, вводячи ідею пішохідного проходу.
Адаптований підхід до відновлення не є простим вичищенням. Навпаки, він акуратно зберігає всі шари, накладені попереднім розвитком і додає нові функції до комплексу. Ми вважаємо шари, датовані в радянським періодом, однаково цінними, як і всі первісні.

Для того, щоб відповідати сучасним вимогам пожежної безпеки, необхідно ввести нові вертикальні поєднання для об’єднання функцій. Підвищені відкриті галереї з двома сходовими клітками у дворі дозволяють уникнути втручання в оригінальну структуру старого будинку. Крім того, конструкція галереї має достатньо місця для розміщення постійної сцени. Створення кластера культурного підприємництва, сподіваємося, спричинить активну еволюцію району».

Kоманда: Олег Дроздов, Катерина Йолкіна, Сергій Костяний, Олександр Кузнєцов, Віталій Правик,
Анастасія Стрижевська, Оксана Чебіна

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Дроздов і партнери

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Дроздов і партнери

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Дроздов і партнери

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Дроздов і партнери

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Дроздов і партнери

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Дроздов і партнери

Urban Curators

Фабрика Повидла на Підзамчі — це малий об’єкт міського ландшафту, який, однак, виражає всю його суть. Зі слів кураторів: «Для району Підзамче, де власне розташована Фабрика, який вважається одним з найбільш занепалих у Львові й традиційно має погану славу, такий культурний центр повинен стати одним із каталізаторів його ревіталізації. Підзамче поєднує в собі географічну близькість до центру міста та внутрішній дух справжнього Львова. Цей район завжди був дещо іншим, невивченим та мало кому знайомим. З іншого боку, інакшість Підзамча лише додає якості до міського genius loci. Передати цю “особливість” місця в проекті Фабрики для нас особливо важливо. Ми бачимо Фабрику повидла не як прототип, а радше як лабораторію для ревіталізації через культуру та творчі індустрії. Ми орієнтувалися скоріше на процеси, що протікатимуть на фабриці та довкола неї. У таких умовах, будівля розглядається не як витвір чи об’єкт, а радше як засіб культивування творчої спільноти.»

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Urban Curators

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Urban Curators

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Urban Curators

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Urban Curators

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Urban Curators

Зелемінь

Основною ідеєю адаптивного використання “Фабрики” було її пристосування під культурно-мистецький центр зі збереженням просторової тканини, масштабу і характеру Підзамча, активне включення в культурне життя сучасного міста. Об’єкт реновації знаходиться в районі з доволі розвиненою прилеглою інфраструктурою, що забезпечить його транспортним обслуговуванням, складською зоною, будівлями супутнього призначення та інженерно-технічним оснащенням.

Ремонтно-реставраційні роботи не є панацеєю та оптимальним шляхом у відновленні покинутих промислових об’єктів. Такий підхід може призвести у майбутньому до повторного занедбання будівель. Моделювання процесів сучасного використання досліджуваних об’єктів повинно  включати в себе реконструкцію прилеглих територій. В контексті реновації району «Підзамче» це має вагомий просторовий і містобудівний потенціал.

Команда: Марія Засадній, Катерина Зінчук, Наталя Зінчук, Марія Павловська, Володимир Палій, Назар Павлеса

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Зелемінь

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Зелемінь

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Зелемінь

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Зелемінь

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Зелемінь

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Зелемінь

Baumhauer Architekten

Різні будівлі в різних структурних умовах та з різними історичними якостями збираються навколо двору. Перший крок – про те, як боротися з існуючим. Конструкційні пошкодження можна помітити майже на кожній будівлі, тому повне відновлення створило б величезні витрати. Знявши деякі існуючі структури, розрахунок витрат можна здійснити без бюджету на несподіване. Крім того, технічно вдосконалений HVACR може бути точно спланований та укомплектований у новобудовах. Необхідно зробити розумну організацію того, що потрібно тримати та що відновити, особливо з урахуванням майбутніх функцій. Реструктуризація сайту означає в цьому випадку: деякі будівлі будуть зруйновані, інші будуть додані, дехто пройде ретельний ремонт. Ці перші, але елементарні етапи дозволяють створити новий ансамбль різних будівель для певних функцій, що надаються. Організаційна організація, що створена для JFCC, стає збалансованою групою старих і нових будівель, кожна з яких передає індивідуальне повідомлення

Команда: Філіп Баумхауер, Джуліан Сауер, Моріц Фріц, Кевін Дріскол

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Baumhauer Architekten

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Baumhauer Architekten

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Baumhauer Architekten

Ательє Штефана Ріндлера

Переможець архітектурного концепту Фабрики Повидла стало архітектурне бюро Штефана Ріндлера з Відня. Автор представив еволюцію концепції оформлення від первісного ультрасучасного до останнього мінімалістичного оформлення фасаду, яке підкреслює ансамбль історичних споруд та, водночас, відповідає функціональному наповненню простору, пристосованому для сучасних мистецтв.
Основний фокус уваги ставиться на наступне питання: у якому контексті новостворений простір, особливо мистецький, впливає на міське середовище. Це питання приводить до рішення про те, яку частину з існуючої структури потрібно замінити на нову будівлю. У будь-якому випадку історичний фасад головної будівлі з вежею, безумовно, повинні бути збереженими. Оскільки історичний ансамбль зберігається та охороняється, залишається лише одна частина, яка може потенційно згенерувати повідомлення для міста про новий Мистецький центр. Торцевий додаток до основної будівлі, збудований значно пізніше, ніж головна частина, буде замінений новим будинком, що створює нову архітектурну особистість. Таким чином буде органічне поєднання нової стриманої будівлі, яка повідомляє про новий зміст та водночас підкреслює унікальність ансамблю історичної споруди.

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Ательє Штефана Ріндлера

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Ательє Штефана Ріндлера

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Ательє Штефана Ріндлера

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Ательє Штефана Ріндлера

Архітектурний проєкт для Jam Factory Art Center, розроблений командою Ательє Штефана Ріндлера

UP